УКРАЇНА ТА МІЖДЕРЖАВНІ ОБ’ЄДНАННЯ

1. ВСТУП

Метою здійсненого дослідження було виявлення ставлення населення України до її вступу в міжнародні об’єднання (ЄЕП і ЄС).

Завдання дослідження:

1.Визначити ставлення населення України до її можливого вступу до ЄЕП. 2.Визначити ставлення населення України до її можливого вступу до ЄС. 3.Здійснити порівняльний аналіз уявлень про переваги і недоліки вступу до цих об’єднань. 4.Визначити реґіональні рівні підтримки можливого вступу України до ЄЕП і ЄС. 5.Визначити ставлення різних соціально-демографічних груп суспільства до можливого вступу України до ЄЕП і ЄС. 6.Визначити ставлення населення України до Росії, інших країн, а також бажані результати міжнародної інтеґрації.

Метод дослідження:

— інтерв’ю face-to-face.

Опитування здійснено 7–14 листопада 2003 року в 58 населених пунктах України (25 міст і 33 села). Генеральна сукупність цього дослідженні — доросле населення України (віком старше 18 років). Вибірка — триступінчата, стратифікована, випадкова (із квотним скринінгом на останньому рівні). На першому рівні була здійснена стратифікація населених пунктів України. Основні параметри стратифікації: адміністративно-територіальний поділ України, тип поселення (місто—село) з формуванням для міського населення двох підвибірок: жителі міст з чисельністю населення до і понад 50 тис осіб. В окрему категорію був виділений Київ. Кількісні параметри вибірки розраховані за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Відповідно до цих даних, а також з урахуванням процентного ставлення міського і сільського населення в реґіонах України, на другому рівні методом випадкового відбору були визначені населені пункти, в яких провадилося опитування. Сільські населені пункти в цій стратифікації відбиралися з урахуванням їх адміністративного підпорядкування містам, що потрапили до вибіркової сукупності. На третьому рівні відбору для кожного населеного пункту були розроблені маршрути, на яких інтерв’юери здійснювали збирання інформації, і квотних карток (за статтю, віком і освітою) для відбору респондентів. За Всеукраїнською вибіркою опитано 1364 осіб. Гранична теоретична похибка вибірки — 2,3 %. З повним варіантом звіту можна ознайомиться в Центрі соціального прогнозування.

2. СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО ВСТУПУ ДО ЄЕП І ЄС

До обох об’єднань населення ставиться позитивно, але привабливість ЄС вища, ніж ЄЕП (індекси відповідно 0,428 і 0,351). Індекс може набувати значення від +1,000 («повне схвалення») до –1,000 («повне несхвалення»), де 0,000 — 50-відсотковий рівень підтримки). Створення ЄЕП схвалюють 61,9% респондентів, не схвалюють — 17,4%, ставляться байдуже — 20,7%. Вступ України в ЄС схвалюють 64,5% опитуваних, не схвалюють — 11,6%, ставляться байдуже — 21,3%, не визначилися — 2,6%.

3. ПОІНФОРМОВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЄЕП ТА ЄС

Рівень поінформованості населення щодо цих об’єднань можна оцінити як низький, хоча про існування та діяльність ЄС респонденти, на їхню думку, обізнані краще, ніж про перспективу створення і завдання ЕЭП (73,0% і 55,0% позитивних відповідей відповідно). Реальна ж картина така. Респонденти краще обізнані про те, які країни належать до ЄЕП, ніж які є членами ЄС. Не спромоглися відповісти на це питання відповідно 7,4% і 24,5%. Але водночас лише 88,9% опитаних знають, що до ЄЕП належить Росія (ранґ 1), а 68,7% — що Німеччина є членом ЄС (також ранґ 1). Більш того, в числі членів того й іншого об’єднання респонденти називають країни, які не мають до них жодного стосунку (до ЄЕП додано близько 10-ти, а до ЄС — більше 20-ти країн). Ще нижчий рівень обізнаності про позицію вищого законодавчого органу України щодо вступу в ЄЕП. 26,9% опитаних переконані, що у Верховній Раді України питання про вступ України до ЄЕП дебатувалося, 31,9% дотримуються протилежної думки, а великій частині опитаних (41,2%) важко було дати відповідь. З тих, хто вважає, що Верховна Рада питання про вступ України в ЄЕП розглядала, 55,2% впевнені, що депутати проголосували за вступ, 15,8% — що «проти» і 29,0% важко було дати відповідь про результати голосування. 28,7% респондентів вважають, що угода про створення ЄЕП підписана, 35,4% — що не підписана і 35,9% опитаних не змогли відповісти на це питання. Розглянемо основні чинники, що впливають на рівень знань респондентів про створення ЄЕП. Провідним чинником є рівень освіти респондентів (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,279). Серед осіб з незакінченою середньою освітою про плани щодо створення ЄЕП знають 26,5%, не знають — 73,5%; серед осіб із середньою і середньою спеціальною освітою — відповідно 51,4% і 48,6%; серед осіб з вищою і незакінченою вищою освітою — відповідно 78,2% і 21,8%. Наступний чинник — соціальний стан респондента (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,266). Найбільш поінформовані з цього питання — керівники сфери народного господарства (85,7%), за ними — військовослужбовці і співробітники силових відомств (79,0%), фахівці з вищою освітою (76,9%) і підприємці (68,2%). Найменш поінформовані домогосподарки (33,8%) і безробітні (40,5%). Третім за значущістю чинником є рівень прибутків респондента (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,175). Знають про створення ЄЕП 45,0% осіб з низькими прибутками, 59,4% осіб з прибутками нижче середнього рівня, 63,2% осіб із середніми прибутками і 72,7% осіб з прибутками вище середнього. Четвертий чинник — стать респондента (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,161). Про створення ЄЕП знають 63,6% чоловіків і 47,2% жінок. На п’ятій позиції — вік респондента, тут знання респондентів зростають зі збільшенням віку до 50 років, але після 50 років знижуються (Хі-квадрат значущий на рівні 5%, коефіцієнт Крамера — 0,094).

Таким чином, типологічно найобізнаніша група — це особи з вищою освітою, керівники, особи з прибутками вище середнього, чоловіки у віці від 35 до 50 років. Найменш обізнана група — особи з неповною середньою освітою, домогосподарки, особи з низькими прибутками, жінки і особи у віці від 18 до 25 років. На питання «ЄС і Єврозона — це, на Вашу думку, одне й те ж саме чи між ними є різниця?» отримані такі відповіді: — ні, не те саме 48,4%; — так, те саме 21,3%; — важко відповісти 30,3%. Із тих, хто знає про відмінність Єврозони від ЄС, 62,4% вбачають її у тому, що в країнах Єврозони єдина валюта — євро, 8,7% указали інші відмінності, 28,9% респондентів було важко дати відповідь на це питання. 27,7% респондентів вказали, що в Єврозоні — 12 країн, 41,9% назвали іншу кількість, а 3,2% сказали, що в Єврозоні — всі країни Європи. Важко було дати відповідь на це питання 27,2% опитаних.

43,5% респондентів зазначили, що найвищий законодавчий орган ЄС — Європарламент, 4,8% дали інші варіанти відповідей, а 51,7% опитаних не змогли відповісти. 64,9% з тих, хто вважає, що основний законодавчий орган ЄС — Європарламент, відповіли, що його постанови обов’язкові для національних парламентів країн ЄС, 14,0% думають, що це не так, а 21,1% опитаних було важко дати відповідь. 31,8% респондентів знають, що головний виконавчий орган ЄС — Єврокомісія, 4,0% назвали інший орган, а 64,2% опитаних не змогли дати відповідь на це питання. 63,1% з тих, хто назвав Єврокомісію основним виконавчим органом ЄС, вважають, що її постанови обов’язкові для національних урядів країн ЄС, 12,8% вважають, що ці постанови необов’язкові, і 54,8% опитаних не змогли дати відповідь. Тільки 30,2% з числа всіх опитаних змогли назвати головний фінансовий орган Єврозони — Європейський центральний банк; 69,8% респондентів цього не знають. Як і у випадку з ЄЕП, рівень знань про завдання і мету цього міжнародного об’єднання корелює з такими чинниками, як освіта, соціальне положення, стать, вік респондента і рівень його прибутків. Але, крім цього, статистично значущим чинником тут є і реґіон проживання респондента. Найтісніший зв’язок існує між знаннями про ЄС і освітою респондентів (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,291). Про Європейський Союз знають 36,9% осіб з незакінченою середньою освітою, 72,5% — із середньою і середньою спеціальною освітою і 89,1% — з вищою і неповною вищою освітою. Висока кореляція і із соціальним станом. Про існування ЄС обізнані 92,9% керівників сфери народного господарства, 89,7% фахівців з вищою освітою, 89,5% військовослужбовців, 85,7% підприємців, 83,3% студентів вузів і середніх спеціальних навчальних закладів, 83,1% фахівців без вищої освіти, 71,3% робітників, 70,2% безробітних, 57,6% пенсіонерів і 55,6% домогосподарок (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,287).

Наступним за значущістю чинником, що визначає рівень знань респондентів про ЄС, є рівень їхніх прибутків. Такими знаннями володіють 62,9% осіб з низькими прибутками, 78,3% осіб з прибутками нижче середнього рівня, 80,5% осіб із середніми прибутками і 90,9% осіб з прибутками вище середнього рівня (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,193). За віковими групами найменш обізнані про існування ЄС особи старші 50 років (64,1%), потім — особи у віці від 18 до 25 років (76,5%), від 35 до 50 років (79,4%) і найбільша обізнаність у віковій групі від 25 до 34 років — 80,5% (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,168). У реґіональному розрізі найменше обізнані про існування ЄС жителі Південного реґіону (63,6%). Вища компетентність в Північному (65,9%), Західному (73,8%) і Східному (79,1%) реґіонах. Найбільший рівень обізнаності у жителів Центра (включаючи Київ) — 80,2% (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,151).

Про існування ЄС знають 68,0% жінок і 78,9% чоловіків (Хі-квадрат значущий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера — 0,123). Таким чином, групу найменш обізнаних про існування ЄС складають особи з неповною середньою освітою, домогосподарки, особи з низькими прибутками, вікова група старших 50 років, жителів Південного реґіону, жінки. Найобізнаніші про діяльність ЄС — особи з вищою освітою, керівники сфери народного господарства, особи з прибутками вище середнього, у віці від 25 до 34 років, жителі Центрального реґіону, чоловіки.